Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів»
КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, е.Стос. до корелята, пов'язаний з ним.– Але ж так звана сьома корелятивна алель існує лише в нашій уяві, гіпотетично (О. Тесленко);По... смотреть
КОРЕЛЯТИВНИЙ – КОРЕЛЯЦІЙНИЙКорелятивний, книжн. Який перебуває у взаємній залежності; співвідносний: корелятивні зміни, корелятивні поняття.Кореляційни... смотреть
СПІВВІДНО́СНИЙ (який перебуває у взаємній залежності, взаємному зв'язку), ВІДПОВІ́ДНИЙ, КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ книжн., КОРЕЛЯЦІ́ЙНИЙ книжн. Співвідносні поняття... смотреть
-а, -е, книжн. Який перебуває у взаємній залежності, у взаємному зв'язку; співвідносний. Корелятивні зміни. Корелятивні поняття.
[korel'atywnyj]прикм.korelatywny
-а, -е, книжн. Який перебуває у взаємній залежності, у взаємному зв'язку; співвідносний. Корелятивні зміни. Корелятивні поняття.
ад'єктивкоррелятивный
кореляти́вний (від ко... і лат. relatus – віднесений) співвідносний, взаємно зумовлений.
коррелятивный - correlative - korrelativ - співвідносний, взаємнозумовлений.
Кореляти́вний, -на, -не
Сучинний, взаємодійний
кореляти́вний прикметник
correlative