ЕЛАТИВ

елатив; ч. (лат., піднесений догори) 1. Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2. Відмінок із значенням виходу в деяких мовах (т. зв. вихідний в угро-фінських мовах). Див. також: аблатив, акузатив, вокатив, датив, ергатив, локатив, номінатив, партітив

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів»

ЕЛЕАТИ →← ЕЛАСТОМЕТРІЯ

Смотреть что такое ЕЛАТИВ в других словарях:

ЕЛАТИВ

ЕЛАТИ́В, а, ч., лінгв.1. Значення безвідносно великої міри ознаки, яке виражене формами найвищого ступеня, особливо в їх експресивному вживанні.У центр... смотреть

ЕЛАТИВ

-а, ч. 1) Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2) Відмінок із значенням виходу (вихідних) у деяких мовах.

ЕЛАТИВ

(лат. elatus — піднесений) стилістичний засіб інтенсивності ознаки, що має характерні експресивні суфікси: чистісінька правда, гарнесенько відшмагаю, низесенький уклін, гнітюще передчуття.... смотреть

ЕЛАТИВ

елати́в (від лат. elatus – піднесений догори) 1. Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2. Відмінок із значенням виходу, виділення в деяких мовах (т. зв. «вихідний»).... смотреть

ЕЛАТИВ

-а, ч. 1》 Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням.2》 Відмінок із значенням виходу (вихідних) у деяких мовах.

ЕЛАТИВ

імен. чол. роду

ЕЛАТИВ

елати́в іменник чоловічого роду

T: 88