БОСЯ́К розм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИК заст.; ЛЮ́МПЕ... смотреть
Драб, драбу́га:— голодранець [52]— босяк, голодранець, ледащо [III]— голодранець, здоровило [4]— голодранець, ледащо, злодій [17]— голодранець, ледащо,... смотреть
ДРАБ, а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. Ой Канадо, Канадочко, Чого ’сь так зрадлива? Не з одного ’сь господаря Тут драба зробила (Укр.. думи.., 1955, 295); — Домно, — сказав він сухо, — ти не чуєш, драби горілки просять! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 69); // Уживається у кличній формі як лайливе слово. — Ти, злодію, ти, драбе, кримінальнику, зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер,.. наскакуючи до робітника (Фр., І, 1955, 227). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 403.... смотреть
-а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. || Уживається у кличній формі як лайливе слово.
(-а) ч.; міл. Охоронець. Натренованим оком я вихопив з натовпу охорону - п'ятьох драбів з явно кримінальними фізіями (Л. Кононович, Мертва грамота). ■ Від укр. заст. драбант - охоронець можновладної особи.... смотреть
драб 1. підла, непорядна людина; нікчема, негідник (ср, ст)|| = креатура◊ драб кальвари́йський (кальварі́йський) → "драб" 2. нечемна дитина чи підліток (ср, ст)|| = гівнюк... смотреть
-а, ч. , діал. , зневажл. Обідранець, босяк.|| Уживається у кличній формі як лайливе слово.
див. бідний
драб іменник чоловічого роду, істота діал.
драбм.пеший воин, пехотинец
розбійник