СПОНТАННИЙ

спонтанний (лат., довільний) 1. Той, що виникає не під впливом зовнішніх дій і причин, а внаслідок внутрішніх причин - власного саморуху; самодіючий. 2. Мимовільний.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів»

СПОРАДИЧНИЙ →← СПОНДИЛОЗ

Смотреть что такое СПОНТАННИЙ в других словарях:

СПОНТАННИЙ

СПОНТА́ННИЙ, а, е.Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, діяння ззовні.Найцікавіша особливість ядерної реакції поділу полягає в тому, що вона су... смотреть

СПОНТАННИЙ

-а, -е. 1) Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2) Мимовільний. •• Спонтанна регресія мед. — регресія п... смотреть

СПОНТАННИЙ

-а, -е.1》 Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання.2》 Мимовільний.Спонтанна регресія мед. — регресія під г... смотреть

СПОНТАННИЙ

спонта́нний[спонтан:ией]м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

СПОНТАННИЙ

спонта́нний (лат. spontaneus – довільний) 1. Тон, що виникає не під впливом зовнішніх дій і причин, а внаслідок внутрішніх причин – власного саморуху; самодіючий. 2. Мимовільний.... смотреть

СПОНТАННИЙ

[spontannyj]прикм.spontaniczny

СПОНТАННИЙ

рос. спонтанный 1. Той, що виникає несподівано, раптово, не під впливом зовнішніх подій і причин, а внаслідок причин внутрішнього характеру. 2. Мимовільний.... смотреть

СПОНТАННИЙ

Раптовий, вибуховий, наглий, нагальний, несподіваний, див. спішний

СПОНТАННИЙ

ад'єктивспонтанный

СПОНТАННИЙ

{спонта́н:ией} м. (на) -н:ому/-н:ім, мн. -н:і.

СПОНТАННИЙ

физ. самопроизвольный, спонтанный

СПОНТАННИЙ

спонтанный, самопроизвольный

СПОНТАННИЙ

спонта́нний прикметник

СПОНТАННИЙ

spontaneous, unplanned

СПОНТАННИЙ

სპონტანური

СПОНТАННИЙ ВИПРОМІНЮВАЧ

спонтанный излучатель

СПОНТАННИЙ ПЕРЕХІД

самопроизвольный переход

СПОНТАННИЙ ПОДІЛ

самопроизвольное деление

СПОНТАННИЙ РОЗПАД

самопроизвольный распад, спонтанный распад

T: 122