Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів»
СИЛОГІСТИКА (від грецьк. σνλλογιστικοζ - той, що робить умовивід) - розділ традиційної формальної логіки, в якому вивчають особливі види дедуктивних умовиводів (силогізми); перша, сформульованаАристотелем, логічна теорія дедуктивного виводу, який ґрунтується на врахуванні суб'єктно-предикативної структури висловлювань (суджень). У С. вивчають структуру силогістичного умовиводу, виділяють його види, з'ясовують, за яких умов з одного, двох або більше висловлювань - засновків з необхідністю випливає нове висловлювання - висновок, визначають, які модуси силогізму є правильними умовиводами, а які хибними і чому. Формалізація С. виявила, що вона може бути узагальнено виражена через числення предикатів. С. недостатня для опису всіх видів дедуктивних міркувань. У сучасній математичній логіці С. як окремий розділ не виділяють.... смотреть
СИЛОГІ́СТИКА, и, ж.1. Учення про силогізми в формальній логіці.На шляху від силогістики Арістотеля до сучасних логічних теорій не раз висувалась ідея п... смотреть
-и, ж. 1) Учення про силогізми у формальній логіці. 2) перен., книжн. Безпредметні загальні міркування, безплідне розумування.
силогі́стика (від грец. συλλογιστικός – той, що робить висновок) 1. Розділ формальної логіки що вивчає силогізми. 2. Переносно – безпредметні, надто загальні судження, схоластика.... смотреть
імен. жін. родулог.силлогистика
[syłohistyka]ж.sylogistyka
-и, ж. 1》 Учення про силогізми у формальній логіці.2》 перен. , книжн. Безпредметні загальні міркування, безплідне розумування.
силогі́стика іменник жіночого роду
матем. силлогистика