РЕФОРМІЗМ

реформізм; ч. правосоціалістична течія в робітничому русі, яка заперечує необхідність класової боротьби, соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, проповідує співробітництво класів. Виник у 19 ст. Соціальна база Р. - дрібна буржуазія, робітнича аристократія, профспілкова бюрократія.

Смотреть больше слов в «Словнику іншомовних слів»

РЕФОРМІСТ →← РЕФЛЕКТОРНИЙ

Смотреть что такое РЕФОРМІЗМ в других словарях:

РЕФОРМІЗМ

реформі́зм опортуністична, правосоціалістична течія в робітничому русі, яка заперечує необхідність класової боротьби, соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, проповідує співробітництво класів, намагаючись підмінити революційні дії вимогами дрібних реформ, що не зачіпають основ капіталістичного ладу. Виник у 19 ст. Соціальна база Р. – дрібна буржуазія, робітнича аристократія, профспілкова бюрократія. Головним представником Р. на сучасному етапі є права соціал-демократія, об’єднана в Соціалістичний Інтернаціонал (1951 p.). Офіційна доктрина сучасного Р., яка протиставляється науковому комунізму, – «демократичний соціалізм». Зростання могутності світової системи соціалізму, успіхи міжнародного революційного руху, активна боротьба комуністичних і робітничих партій сприяють звільненню з-під впливу Р. тих трудящих, які ще перебувають під його впливом.... смотреть

РЕФОРМІЗМ

Концепція стратегії й тактики політичної діяльності, а також ідеологічний напрямок у робітничому русі; відкидав революційні методи боротьби за соціаліз... смотреть

РЕФОРМІЗМ

концепція стратегії й тактики політичної діяльності, а також ідеологічний напрямок у робітничому русі; відкидав революційні методи боротьби за соціалізм на користь поступових реформ, гарантуючи охорону інтересів працюючих верств, при дотриманні парламентської демократії; з'явився наприкінці XIX ст. в соціал-демократичних партіях у зв'язку з ревізією марксистських тез (ревізіонізм) і домінував у діяльності партій II Інтернаціоналу.... смотреть

РЕФОРМІЗМ

РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч.Політична течія, рух, що ставить своїм завданням здійснення соціальних змін шляхом реформ.

РЕФОРМІЗМ

-у, ч., політ. Політична течія, що замінює революційну боротьбу політикою соціальних реформ.

РЕФОРМІЗМ

реформі́зм[реифоурм’ізм]-му, м. (на) -м'і

РЕФОРМІЗМ

[reformizm]ч.reformizm

РЕФОРМІЗМ

-у, ч. , політ. Політична течія, що замінює революційну боротьбу політикою соціальних реформ.

РЕФОРМІЗМ

Реформі́зм, -му, -мові

РЕФОРМІЗМ

реформі́зм іменник чоловічого роду

РЕФОРМІЗМ

{реифоурмі́зм} -му, м. (на) -мі.

РЕФОРМІЗМ

реформізм, -у

РЕФОРМІЗМ У

імен. чол. роду, тільки одн.політ.реформизм

T: 160